Як Європа допомогла російському бізнесмену Борису Ушеровичу повернутися у милість до Путіна через багатомільярдні схеми обходу санкцій
2019 рік. Два роки до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. В сусідній країні-агресорці прозвучав величезний корупційний скандал щодо відмивання 200 млрд рублів на контрактах з державним підприємством «Российские железные дороги».
Про це пише онлайн-видання InView.org.uk.
Підозрювані – керівники групи компаній «1520». Пройшло п’ять років і щонайменше один з них знову на коні, адже мережа його напівофшорних компаній, засіяна по всій Європі, дуже знадобилась диктаторському режиму для постачання підсанкційних товарів. Хто такий Борис Ушерович, через які фірми він працює в Європі та до чого тут гаманець Путіна, читайте в матеріалі нижче.
Борис Ушерович – один з керівників групи компаній «1520», яка роками була в ТОПах підрядників для «РЖД». Він проходив по справі щодо відмивання 200 млрд рублів і здав його інший власник групи Валерій Маркелов, нині покійний. З’ясувалось, що «1520» роками виводили гроші на підконтрольні компанії та платили величезні хабарі верхівці російського міністерства внутрішніх справ. Під час розслідування у колишнього полковника МВС знайшли 9 млрд рублів готівкою в різних валютах. Слідство підозрювало, що хабарі могли даватися в тому числі Ушеровичем протягом 2007-2016 років.
Ушерович, за даними російської преси, втік в Європу, при цьому попросивши притулок у Великій Британії. Російські правоохоронні органи навіть оголосили його в міжнародний розшук, але він жодним чином не постраждав, від слова зовсім. Причина – величезна кількість зареєстрованих на себе і близьких осіб фірм на Кіпрі та в Люксембурзі.
Читайте по темі: Рютте: Втрати сторін у війні в Україні становлять понад мільйон людей
Більшість компаній, записаних на самого Бориса Ушеровича, реєструвались якраз в період, в який за даними російських правоохоронців, відбувалось вимивання коштів з «РЖД». Але ниточки від них тягнуться до інших, які засновувались пізніше, і як з’ясувалось, зараз можуть допомагати російському режиму в постачанні підсанкційних товарів.
Основні фірми Бориса Ушеровича на Кіпрі - Talsana limited, Wendall services limited та Mavorsand invest limited. Вони були зареєстровані в період з 2011 по 2017 роки та бізнесмен позначений в них як керівник.
Директоркою двох перших є жінка, на ім’я Александра Васильєва. Ще однією директоркою кіпрської Talsana limited також була Елена Адамович Хаджиконстанті (Elena Аdamovich Хadjiconstanti).
Вона ж управляє кіпрською фірмою Feltburg Direct Limited. Ця компанія є одним із засновників російського ООО «Альтаир Недвижимость». Останньою зараз керує син Бориса Ушеровича – Кирило Ушерович.
Згадані вище фірми, враховуючи дату їх реєстрації та пов’язані прізвища, використовувались для відмивання коштів з «РЖД» до 2019 року, поки велась справа щодо 200 млрд рублів і коли Ушерович встиг сховатись від відповідальності.
Водночас згодом кіпрські компанії почали плодитися зовсім з іншою метою – обхід санкцій та постачання у РФ обладнання. Для цього було створено ще щонайменше три фірми, які виводили на Ушеровича через його бізнес-партнерів Бориса та Іллю Плотицю. Перший є засновником компанії Main victory corporation limited, в якій згідно з даними соціальної мережі LinkedIN також працювала Ірина Бічінашвілі (грецькою ΕΙΡΗΝΗ ΜΠΙΤΣΙΝΑΣΒΗΛΙ).
Читайте по темі: Кремль хоче домовитись з новою владою Сирії про збереження 2 військових баз, - Bloomberg
Вона ж є керівницею ще трьох фірм, назви яких вкрай важливі, адже саме через них Ушерович, Плотиця та наближені особи завозили підсанкційне обладнання. Це компанії Tripster Limited, Broxner PLC та Venisat Technology LTD. Всі вони зареєстровані за однією адресою на Кіпрі.
В останній працює Юлія Ковалевська, яка є бізнес-партнеркою росіянина Михайла Ганюшина. Він до вересня 2023 року був засновником одразу семи діючих в Росії компаній, які займаються перевезеннями. Ймовірно, що Ганюшин знадобився «поплічникам» саме через його шиппінговий офіційний бізнес у РФ.
За даними журналістів-розслідувачів через Broxner PLC, Venisat technology LTD та Main Victory Corporation Limited в Росію завозились підсанкційні товари, зокрема електронне обладнання. Дані про це збереглися в базах даних імпорту-експорту.
За послуги з таких поставок Борис Ушерович отримав індульгенцію на кримінальне переслідування і навіть більше, він став бізнес-партнером російського олігарха Аркадія Ротенберга. Його в пресі давно охрестили «гаманцем» Путіна. Так, наприкінці грудня 2022 року бізнес-партнер Ушеровича по групі компаній «1520» Олексій Крапівін очолив компанію Ротенберга «Мосты и дороги». Одночасно з цим «1520» почала активно входити в холдинг «Нацпроектстрой» Ротенберга та російського «Внєшекономбанка». Банк перебуває під санкціями Європейського союзу. В червні 2024 року суд ЄС відхилив позов ВЕБ.РФ щодо зняття санкцій.
Отож, одразу після того, як компанії розшукуваного Бориса Ушеровича почали залучатися до постачання підсанкційних товарів в Росію, він разом із бізнес-партнерами активізував спільні проєкти з наближеним до Путіна олігархом Ротенбергом.
Водночас син Ушеровича Кірілл, який продовжує вести бізнес в Росії, є власником щонайменше однієї кіпрської фірми. А дружина Ушеровича Елена володіє двома компаніями на Кіпрі.
За даними баз даних, в її активі також компанія Synergie Capital Sàrl, зареєстрована у Люксембурзі, через керівництво якої зв’язки ведуть ще до шести люксембурзьких фірм. При цьому в реєстрах Елена Ушерович згадана як кіпріотка.
Влітку 2022 року на фоні повномасштабного вторгнення РФ в Україну Люксембург заморозив активи росіян майже на 4,3 мільярда євро. Йдеться про депозити та цінні папери понад 90 фізичних осіб і 1100 компаній. Очевидно, якщо дружина Ушеровича позначена у реєстрах як громадянка Кіпру, то люксембурзькі активи родини жодним чином не постраждали.
За даними ЗМІ Ушерович запросив політичний притулок у Великій Британії. Він також проводить багато часу він в Іспанії та Кіпрі. Зокрема, мережу завалили замовними статтями про те, як він бере участь у різних конференціях та фестивалях в Іспанії.
Тобто з одного боку Борис Ушерович має спільні проєкти з російськими компаніями, які перебувають під європейськими санкціями, а з іншого – він наплодив в цій же Європі десятки фірм, які пов’язані одна з одною і, щобільше, беруть участь у постачанні обладнання у РФ. Несподіваний союз з олігархом Ротенбергом дає зрозуміти, що Ушеровичу навряд чи варто переживати за старі справи щодо багатомільярдного вимивання коштів з російської «РЖД». Напроти – його російська «1520» знову починає отримувати державні замовлення і відчуває себе якнайкраще. А як же санкції? А санкції працюють проти росіян. Проти європейців, які керують фірмами Ушеровича, вони безсилі.