Шапран і Осіпов за допомогою схем отримали спецдозволи для підсанкційного "Юнігран"
Ексдепутат з Броварів, бізнесмен Сергій Шапран та його партнер Володимир Осипов отримали спецдозволи на видобуток копалин за сумнівними процедурами. Ділки вірогідно розробили спільний план с підсанкційним бізнесменом Ігорем Наумцем, основним бенефіцеаром "Юнігран".
Метою було перекидання його активів на новостворені компанії, а також "поділ" часток у бізнесі 50 на 50. Провернути цю схему було б неможливо без отримання компаніями Шапрана та Осипова дозволів на надрокористування.
Про це йдеться в публікації Trap Aggressor (медійний проєкт аналітичного центру StateWatch). Компанія "Юнігран" відома своєю діяльністю у видобутку граніту та виробництві продукції з цього природного ресурсу, протягом багатьох років залишалася однією з найбільших у своєму секторі.
Однак після того, як власники компанії опинились під санкціями, зокрема через зв’язки з російським бізнесменом Ігорем Наумцем, їх бізнес зазнав серйозних труднощів. Це призвело до того, що вони стали частиною масштабної схеми обходу санкцій, яка включала маніпуляції з державними дозволами та перереєстрацію активів на новостворені компанії.
Читайте по темі: Шапран, Осіпов і "ляльковики" Держгеонадр грабують Україну на мільярди доларів
Ігор Наумець, український бізнесмен з російським корінням, став основним бенефіціаром групи компаній "Юнігран". Після введення санкцій проти нього, які передбачали блокування активів і припинення ліцензій, Наумець опинився у складній ситуації. Згідно з рішенням РНБО від 12 травня 2023 року, на його підприємствах були анульовані ліцензії на видобуток корисних копалин. Це стало серйозним ударом для компанії, оскільки без цих ліцензій подальша діяльність стала неможливою.
Однак замість того, щоб підкоритися санкціям, Наумець знайшов собі нового партнера – Сергія Шапрана, який не тільки став ключовою фігурою в обхід санкцій, але й допоміг у розробці плану, який дозволив перекинути активи на новостворені компанії. За цією схемою, активи "Юнігран" були переведені на інші структури, розподілені між партнерами на рівні 50 на 50. Вартість активів, за попередніми оцінками, досягала 4 мільярдів гривень.
У цій схемі не обійшлося без участі ще одного важливого гравця – Володимира Осипова. Ексдепутат Одеської облради від забороненої партії ОПЗЖ, він став важливою ланкою у процесі зміни бенефіціарів компаній і обробки відповідних документів. Осипов, відомий своїми тісними зв’язками з українською політичною елітою, зокрема з Олегом Кіпером, продовжував активно впливати на ситуацію з переоформленням активів.
Ключовим аспектом цієї схеми було перереєстрування спецдозволів на надрокористування. Щоб продовжити видобуток граніту, компанії "Юнігран" потрібно було отримати нові дозволи. Вони звернулися до Державної служби геології та надр України (Держгеонадр) з проханням поновити ці дозволи. 18 березня 2024 року керівник Держгеонадр Роман Опімах підписав наказ про поновлення спецдозволів для трьох компаній, пов’язаних з Наумцем.
Проте цей наказ порушував законодавство, оскільки санкції проти компаній не були скасовані, і діяльність підсанкційних компаній була фактично відновлена через маніпуляції з реєстраційними даними. За кілька днів після цього столична нотаріус Тетяна Гапон подала скаргу на зміни в реєстрі, вказавши на незаконне втручання у систему. Це призвело до скасування реєстраційних змін Міністерством юстиції.
Проте це не стало кінцем історії. Після того як Мін’юст відновив попередні записи, ситуація з переоформленням активів продовжувала розвиватися. У квітні 2024 року були зафіксовані нові спроби незаконних змін у реєстрах. Це відбувалося за допомогою нотаріусів, які мали доступ до реєстраційних даних, що дозволяло маніпулювати інформацією без жодних перевірок щодо санкцій.
Незважаючи на численні юридичні перепони, активи "Юнігран" поступово були переведені на нові компанії. Ігор Онопрієнко та Олександр Ярмолюк, керівники підприємств, що належали групі "Юнігран", продали спецдозволи на користування надрами новій компанії "Новел Пром", що була пов’язана з Сергієм Шапраном. Ця операція була погоджена з Держгеонадр, незважаючи на наявні заборони.
У листопаді 2024 року на тлі правових скандалів ці дозволи були знову передані у власність "Коростенської видобувної компанії" та "Малинської видобувної компанії", що належать інвесторам, пов’язаним з Alumeta Group. Але судовий процес щодо цих дій ще не завершено. Господарський суд Києва продовжує розглядати питання, пов’язані з відчуженням активів, і планує винести остаточне рішення в грудні 2024 року.
Читайте по темі:
