Печерський суд заборонив журналістам публікувати розслідування про таємне родини директора ДБР Олександра Сухачова

07 липня 2026 р., 10:44

Микола Богданович 491 0

Печерський районний суд Києва заборонив «Слідству.Інфо» поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції брата директора Державного бюро розслідувань, харківського бізнесмена Олександра Сухачова.

Рішення суду зʼявилося 6 липня — саме тоді, коли «Слідство.Інфо» спільно з «Центром протидії корупції» (ЦПК) готувало до публікації розслідування про 143 обʼєкти нерухомості Олександра Сухачова.

В обох організаціях вбачають у цьому тиск на журналістів та наступ на свободу слова. Журналісти оскаржуватимуть рішення та докладуть усіх зусиль, щоб розслідування було опубліковане.

«Ми працювали над матеріалом про Олександра Сухачова разом із «Центром протидії корупції» кілька місяців. Знайшли багато цікавого — зокрема, 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать Сухачову-старшому, а також виявили ниточки, що тягнуться до Державного бюро розслідувань, яке очолює його брат Олексій Сухачов», — розповідає журналіст «Слідства.Інфо» Максим Савчук, який є співавтором розслідування.

За його словами, журналістка ЦПК Аліна Стрижак близько двох тижнів тому надіслала запит на коментар до директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати факти, знайдені журналістами. Схожий запит надіслали і до ТОВ «Парковий-2», яке пов’язане з Олександром Сухачовим.

Читайте по темі: Майже 4 мільйона доларів за квартиру без ремонту: у Києві продають елітний пентхаус

Замість відповіді на запит компанія звернулася до Печерського суду. Примітно, що заява надійшла до суду у пʼятницю, 3 липня, а вже у понеділок зранку, коли столиця оговтувалася від нічних обстрілів, суддя Печерського суду Сергій Вовк задовольнив заяву ТОВ «Парковий-2».

«З цього рішення ми розуміємо, що заявники готують позов до суду щодо нашого розслідування, яке ще навіть не вийшло. І, гадаю, для того, щоб воно точно не вийшло, забороняють нам публікувати будь-що про бізнес-діяльність брата очільника ДБР. Певно, вони дуже добре усвідомлюють, скільки цікавого і важливого для суспільства ми знайшли», — каже радакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець.

У ЦПК вбачають у такому рішенні бажання представників влади заборонити журналістам викривати корупцію. «Це рішення суду — дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо його оскаржувати», — коментує ухвалу суду виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.

Суддя Вовк вирішив, що публікація в Інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі набуття ним об’єктів нерухомості та джерела їх фінансування може завдати фізичній особі невідворотної шкоди, яку буде неможливо виправити після виходу матеріалу. Крім того, на думку суду, це порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». Із рішення суду випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про свої 143 об’єкти нерухомості.

«Ухвала суду про попередню заборону виходу журналістського розслідування виглядає як брутальне втручання у діяльність незалежних медіа. Особливо зважаючи на те, що таку ухвалу суд постановив, по суті, у відповідь на прохання журналістів прокоментувати ситуацію. Отже, виходить, що журналістка звернулася по коментар, а натомість отримала заборону суду на вихід публікації», — зазначила українська адвокатка та медіаюристка Людмила Панкратова.

Вона додала, що українське законодавство допускає заборону поширення матеріалу до його оприлюднення. Водночас, накладаючи таке жорстке обмеження на діяльність медіа, суд має ретельно проаналізувати, чи не призведе така заборона до порушення прав журналістів і ЗМІ. На думку медіаюристки, такі ухвали створюють негативну судову практику, яка заохочуватиме звертатися до судівіз подібними вимогами про попередні обмеження.

Зі свого боку «Слідство.Інфо» оскаржуватиме рішення суду та домагатиметься права опублікувати розслідування, яке має суспільне значення.

Зауважимо, що ця справа має усі ознаки класичного SLAPP-позову (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — стратегічного позову проти громадської участі, який фігуранти розслідувань подають, щоб заблокувати журналістську роботу і змусити громадськість замовкнути ще до публікації матеріалу.

Україна взяла на себе зобов’язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP-законодавство за стандартами Європейського Союзу. Якщо на користь керівника одного з ключових правоохоронних органів країни ухвалюють рішення, яке блокує роботу журналістів, які розслідують діяльність його оточення, держава фактично порушує власні євроінтеграційні зобов’язання.