Операція "Лосі" в оборонці: Госпсуд Києва викрив схему зливу компаній-постачальників Міноборони на підставних іноземців

15 вересня 2026 р., 19:36

Микола Богданович   735   0  

Операція "Лосі" в оборонці: Госпсуд Києва викрив схему зливу компаній-постачальників Міноборони на підставних іноземців

Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до ТОВ "Лайсен Про" (колишня назва — ТОВ "Суперформ") про стягнення понад 14,9 млн грн неустойки через несвоєчасне постачання 112 000 польових індивідуальних казанків на суму 45,1 млн грн. Суд повністю задовольнив позовні вимоги.

Про це пише видання "Телеграф"

Водночас під час розгляду справи Феміда звернула увагу на масштабніші проблеми у сфері публічних закупівель для потреб оборони, виявивши ознаки кримінальних правопорушень та схем виведення державних коштів. Важливим аргументом у цьому стали матеріали у ЗМІ — у своїй ухвалі суддя Господарського суду Києва Роман Бойко офіційно послався на розслідування "Телеграфу".

В документі зазначається, що ТОВ "Суперформ" синхронно з іншими компаніями ("Буревій Текстиль", "Продторгсервіс Плюс" та "Юністком") змінило назву та склад учасників. Зокрема, підприємства переписали на іноземного громадянина — молдованина Олександра Алєксєєва.

Суд підкреслив, що така практика є поширеним способом уникнути стандартної процедури ліквідації компаній із невиконаними зобов’язаннями перед кредиторами. У суспільстві цей процес відокремлений як переписування фірм на "лосів". На це явище в ухвалі прямо вказано з посиланням на розслідування "Телеграфу", в якому йдеться, в тому числі про діяльність ТОВ "Суперформ".

Читайте по темі: Фіктивні інвалідності та легалізація майна: чоловік депутатки Київради Юлії Симуніної отримав підозру

Які схеми виявив суд

Аналізуючи закупівлі за участю цих суб’єктів, суд дійшов висновку про наявність системних незаконних схем заволодіння державними коштами:

• Завищення очікуваної вартості товарів. Це робилося шляхом надсилання запитів цінових пропозицій заздалегідь узгодженим гравцям із використанням недостовірних даних щодо обсягів виробництва.
• Імітація конкуренції. Кілька пов’язаних учасників реєструвалися на торгах, але мінімальний крок на пониження ціни здійснював лише один із них. Аналіз показує чітку закономірність: переможці змінювалися по черзі за повної пасивності інших, що прямо вказує на змову та розподіл ринку.

Суд наголосив, що використання процедур державних закупівель як прикриття для виведення ресурсів завдає прямих збитків державній казні, і передав відповідні матеріали для правової оцінки.