Нацполіція розслідує, як на столичній Троєщині компанії Кушніра і Царенка будують ЖК “Мілос”

Столичні правоохоронці розслідують кричущі порушення при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Мілос” від ПрАТ “ХК “Київміськбуд” на Троєщині.

На переконання слідчих, посадовці нині ліквідованої ДАБІ незаконно видали дозвіл на проведення цих робіт. Зокрема, у Нацполіції встановили, що земля під цими 27-поверховими будинками за функціональним призначенням взагалі не може використовуватися під зведення житла. Крім того, правоохоронці з’ясували, що забудовники не отримали погодження органів охорони культурної спадщини, хоча повинні були це зробити, адже дана територія входить в зони охоронюваного ландшафту затоки р. Десенка. Треба розуміти, що має місце типова для Києва схема – ексвласники відповідної землі (сукупно більше 2 га) змогли змінити її категорію та отримати МУО на проєктування будівництва “через служителів Феміди”. Що цікаво, одним із “бенефіціарів” цього проєкту, окрім одіозного тепер вже ексочільника “Київміськбуду” Ігоря Кушніра (на колажі праворуч), може бути депутат Київради Михайло Царенко (обирався від “ОПЗЖ”, на колажі ліворуч), чия дружина є співвласницею компанії, яка є замовником будівництва.

Як стало відомо КВ, наразі столичні правоохоронці розслідують кримінальне провадження №12021100030002721 за фактом порушень при будівництві ЖК “Мілос” на Троєщині (Деснянський район Києва), який зводиться “під прапорами” ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд”.

Вказане слідство було відкрито Деснянським управлінням Нацполіції Києва 13 жовтня 2021 року. Попередня правова кваліфікація злочину, вчиненого фігурантами цієї справи – ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України (зловживання владою або службовим становищем).

Це правопорушення попередньо інкримінується, зокрема, “невстановленим особам Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ, наразі ліквідована)”. За версією слідства, ці посадовці зловживаючи своїм службовим становищем і порушуючи вимоги містобудівного законодавства, у грудні 2020 року незаконно надали дозвіл на початок будівельних робіт вказаного ЖК. Що, в свою чергу не могло би відбутися без отримання забудовниками відповідних Містобудівних умов та обмежень (МУО) від Київської міськдержадміністрації (КМДА). 

Читайте по темі: НАЗК підозрює звільненого заступника генпрокурора Дмитра Вербицького у корупції на 29 млн грн

Так, за інформацією слідства, відповідно до МУО на проєктування будівництва цього комплексу, які Департамент містобудування та архітектури КМДА видав двом фізичним особам ще у грудні 2017 року, земельні ділянки у пров. Милославському, 34а-56-а (саме там будується ЖК “Мілос) за функціональним призначенням, відповідно до Генерального плану Києва, відноситься до території вулиць і доріг, частково – до території захисної зелені і частково – до комунально-складської території. 

Також правоохоронцям стало відомо, що вказана земля знаходиться у межах зони охоронюваного ландшафту “Ріка Дніпро з островами і прибережною смугою намиву в районі Оболоні і смугою лівого берегу: вздовж водоводу Деснянського водопроводу західна межа с. Троєщина, затока р. Деснянки, південно-західні межі Русанівських садів, Микільської слобідки, Русанівська набережна, Березняківська набережна, затока Берковщина, с. Осокорки, оз. Підвірки, колективні сади, південні межі міста”, оскільки розташована поблизу затоки р. Деснянки. Слідчі вказують на те, що, відповідно до розпорядження КМДА №979 від 17 травня 2002 року, в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, яке негативно впливає на характер ландшафту.

Скріншот судової ухвали по цьому провадженню від 27 травня 2024-го

У судових ухвалах по цьому слідству уточнюється, що, у зв’язку з вищенаведеним та у відповідності до вимог МУО, забудовники ще до початку проведення робіт повинні були отримати погодження проєктної документації від Міністерства культури та інформаційної політики України як уповноваженого органу охорони культурної спадщини. Разом з тим, ще 13 липня 2021 року в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА повідомили, що будь-які дозволи на виконання будь-яких робіт за вказаною адресою не надавались.

Раніше в рамках цього слідства правоохоронці направили лист до ПрАТ “ХК “Київміськбуд” щодо надання копій дозволів на будівництво ЖК “Мілос”, документів щодо погодження цих робіт органами охорони культурної спадщини, проєктної документації по цьому комплексу тощо. Втім у холдинговій компанії повідомили, що ці “папірці” будуть надані останнім лише “на підставі ухвали суду”. 

ЖК “Мілос” на карті порталу “ЛУН”

У зв’язку з цим 13 травня 2024 року Деснянська окружна прокуратура направила до Деснянського районного суду Києва клопотання щодо надання доступу до цих документів. Надалі, 27 травня 2024 року це клопотання було судом задоволено.

Передісторія

Читайте по темі: На Київщині затримали посадовця, який завдав збитків держбюджету на понад 93 млн грн

За інформацією з відкритих джерел, у 2016 році власниками 23 ділянок загальною площею 2,29 га за вказаними адресами стали фізичні особи Степан Мінько і Галина Садова. Тоді ця земля мала цільове призначення “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. Тобто, фактично на цих ділянках можна було будувати звичайні приватні будинки. Коли ця земля вибула із комунальної власності громади столиці та хто був її “першими приватними власниками”, у відкритих джерелах інформація відсутня.

Протягом жовтня-листопада 2017 року Степан Мінько і Галина Садова подали звернення до Головного управління Держгеокадастру у Києві щодо зміни виду використання цих ділянок – на переконання вказаних громадян, даний держорган мав дозволити їм використовувати цю землю “для іншої житлової забудови”. Втім, Держгеокадастр відмовив Міньку і Садовій у задоволенні відповіжних клопотань – через те, що для такої зміни громадяни повинні були розробити проєкти землеустрою щодо зміни цільового призначення. 

Така позиція держоргану не задовольнила землевласників, у зв’язку з чим ті подали два позови до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) для визнання протиправними та скасування рішень про відмову та зобов’язання Держгеокадастра внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання вказаних ділянок. Свої вимоги Мінько і Садова пояснили тим, що, мовляв, ніякі проєкти землеустрою їм розробляти непотрібно, адже в даному випадку вони планують зміну виду використання в межах однієї категорії землі без зміни цільового призначення ділянок. У ОАСКу такі аргументи сприйняли позитивно, і протягом грудня 2016 року – січня 2017 року позови власників ділянок у пров. Милославському були задоволені.

За даними тих же публічних джерел, надалі, у березні 2017 року, Степан Мінько і Галина Садова уклали два договори про об’єднання вказаних ділянок. У результаті було сформовано дві ділянки, кожна з яких на праві сумісної власності належала обом цим громадянам – площею 0,69 га (надалі вона отримала кадастровий номер 8000000000:62:091:0142) і площею 1,59 га (цій ділянці надалі було присвоєно кадастровий номер 8000000000:62:091:0143).

У травні 2017 року землевласники звернулися до Департаменту містобудування та архітектури КМДА із заявою щодо надання МУО на проєктування будівництва на вказаних ділянках житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом. Втім, вже у червні того ж року чиновники відмовили цим громадянам у видачі “містобудів” – у зв’язку “з поданням неповного пакету документів” (копій документів щодо права власності на землю, охопленими містобудівним розрахунком, викопіювання з оновленої топографічно-геодезичної підоснови у М 1:2000 тощо). 

Вже у липні 2017-го Мінько і Садова звернулися до все того ж ОАСК із позовною заявою стосовно визнання протиправними дій профільного департаменту КМДА щодо неналежного розгляду їхніх заяв на надання МУО, а також зобов’язання чиновників видати “містобуди”. Свої вимоги громадяни пояснили тим, що, мовляв, насправді вони подали усі документи, які передбачені “Порядком надання МУО забудови земельної ділянки, їх складу та змісту” (затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011). У зв’язку з цим, мовляв, Департамент містобудування та архітектури КМДА не мав права відмовляти у видачі “містобудів”. 

30 серпня 2017 року ОАСК повністю задовольнив вимоги Степана Мінька і Галини Садової. Надалі, 12 жовтня того ж року, вказане рішення суду залишив у силі Київський апеляційний адмінсуд, до якого чиновники звернулися із апеляційною скаргою.

Через це 11 грудня 2017 року Департамент містобудування та архітектури КМДА все ж видав вказаним громадянам МУО на проєктування будівництва на зазначених ділянках житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом. Повна версія цих “містобудів” відсутня у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ), а сайт профільного департаменту столичної мерії, де до 2022 року паралельно публікувалися МУО, під час воєнного стану не працює. Тому фактично у відкритому доступі є лише дані стосовно того, що земля під майбутніми будинками знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту, через що її забудова має погоджуватися в тому числі з органами охорони культурної спадщини, про що повідомлялося вище.

У липні 2020 року власником вищезгаданих двох ділянок площею 2,29 га стало ТОВ “Милославська”. Як зазначалося вище, надалі, 31 грудня 2020 року, ДАБІ видала дозвіл №ІУ013201231600 на будівництво на цій території житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом. Замовником видачі цього дозволу виступили ТОВ “Милославська” і ПрАТ “ХК “Київміськбуд”. Генеральним підрядником цього будівництва було зазначено ТОВ “Укрбуд Інвест”.

Згідно з дозволом (до нього протягом 2021 року декілька разів вносилися зміни. – КВ), Держархбудінспекції погодила будівництво 27-поверхових будинків на 1393 квартири. Скільки саме будинків може бути збудовано, в ЄДЕССБ не уточнювалося, але, за інформаціє відкритих джерел, йдеться про 5 висоток. Інші параметри цього ЖК – наприклад, кількість місць в дитячому садку, кількість паркомісць біля будинків – в документі, опублікованому в ЄДЕССБ, також не зазначалося.

Будівельний майданчик ЖК “Мілос” станом на січень 2024-го

За інформацією порталу “ЛУН”, до січня 2024-го проводилися роботи зі зведення чотирьох з п’яти будинків ЖК “Мілос”, але на початку поточного року будівництво було призупинено. Ще один будинок наразі знаходиться “в проєкті”. За даними вказаного сайту, завершити ці роботи забудовники мають у IV кварталі 2024 року. До слова, цей комплекс відноситься до економ-класу – у тому числі через те, що будується “за панельною технологією”.

Хто будує

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Милославська” було зареєстроване у червні 2020 року – за місяць до того, як земля в пров. Милославському перейшла у його власність. Керівником цієї компанії вказано Дениса Якубова, засновниками – киян Олега Ревуцького і Катерину Шелудько, а також мешканку села Богданівка Броварського району Київщини Вікторію Царенко. Двоє останніх також є офіційними співвласниками цієї ТОВки. При цьому, з моменту реєстрації і до жовтня 2021 року співвласником цієї компанії був вищезгаданий Степан Мінько.

Система Youcontrol відносить вказану ТОВку до т.зв. “групи родини Царенко”, яка об’єднує близько двох десятків компаній, зайнятих у сферах будівництва, нерухомості, соціальних комунікацій та туризму. 

Ключовими особами даної групи система Youcontrol називає депутата Київради поточного IX скликання (обирався від нині забороненої “Опозиційної платформи – За життя”, наразі позафракційний) Михайла Царенка, його дружину, вищезгадану Вікторію Царенко, і брата Дмитра Царенка. Не чужим для цієї родини є Степан Мінько – він є тестем Михайла Царенка. 

Як неодноразово повідомляла КВ, Михайло Царенко має значний досвід роботи на керівних посадах у різних державних і комунальних структурах столиці та Київської області. При цьому, протягом усієї управлінської кар’єри цього депутата міськради переслідують різні скандали з корупційним підтекстом.

Так, у 2012-2014 роках Михайло Царенко був генеральним директором КО “Київзеленбуд”. Тоді, зокрема, саме з його ім’ям була пов’язана гучна історія про заміну дорогих італійських каштанів для Хрещатика на “звичайні дешеві”. 

Також Михайло Царенко встиг “запам’ятатися” і земельними скандалами на території Броварського району Київщини. За інформацією ЗМІ, не дивлячись на те, що він лише близько року (в 2010-2011-их) займав посаду голови місцевої райради (обирався від “Партії регіонів”), однак зумів там “глибоко пустити коріння”. Зокрема, медіа повідомляли, що у 2017 році на батьків його дружини було оформлено 4 земельні ділянки на території Великодимирської сільради Броварського району загальною площею близько 2 га. Цим землевідводом ще у 2017 році зацікавилися правоохоронці, але чи здійснюється слідство по відповідному кримінальному провадженню, наразі невідомо.

Ще одна скандальна ситуація мала місце у серпні 2021 року. Тоді Київрада дозволила ПП “Цавіста”, власницею якого є вищезгадана Вікторія Царенко, на 10 років поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Дану ділянку, як і землі в районі Броварського проспекту Києва, підприємству було надано за часів “мерства” Леоніда Черновецького. При затвердженні проєкту рішення про поновленню орендної угоди стало відомо, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги, що викликало шквал критики з боку громадських активістів.

Крім того, на розгляді Київради вже більше двох років перебуває проєкт рішення щодо поновлення простроченого договору оренди більше 2 га землі в районі Броварського проспекту для ТОВ “Будівельні технології груп”, власницею якої є Вікторія Царенко. Цю землю у 2007 році Київрада передала згаданому ТОВ під будівництво об’єктів відпочинку з готелем та ресторанним комплексом за рахунок лісових площ Дніпровського лісництва. Наразі роботи ще не розпочалися у зв’язку з “поганим інвестиційним кліматом”, але орендар вже розробляє проєктну документацію. Розгляд міською владою даного питання вже не раз ставав причиною скандалу. Наприклад, восени 2022 року колеги Михайла Царенка звинуватили його в шантажі – мовляв, фракція його політичної сили погрожувала не голосувати за жодні проєкти рішень, якщо не буде погоджено питання по вказаній землі.

Що стосується іншої ексвласниці ділянок в пров. Милославському Галини Садової, то вона, як мінімум знайома з родиною Царенків, а як максимум – є їхнім бізнес-партнером. Зокрема, Садова спільно з Вікторією та Олександром Царенками є співзасновниками обслуговуючого кооперативу “Спілка будівельних технологій плюс”, діяльність якого наразі офіційно припинена. Крім того, Галина Садова є керівницею і співзасновницею дачного кооперативу «Чехово» (Ялта, Крим) разом з сімейством Миколи Азарова – прем’єр-міністра України за часів президентства Віктора Януковича одного із засновників “Партії регіонів” та відомого колаборанта, який наразі проживає в рф і обвинувачується українськими правоохоронцями у держзраді. 

Крім того, Садова до вересня 2022 року була співзасновницею ТОВ “Магістраль-Транс” спільно з Анатолієм Брезвіним – ексочільником Державної податкової адміністрації Києва (1996—2006) та України (2006—2007), депутатом Київради кількох скликань (2002-2014 роки, обирався, зокрема, від “Народного Блоку” Володимира Литвина). При цьому, деякі джерела вказують на те, що Брезвін і Садова є рідними братом і сестрою. Примітно, що Брезвін разом з Олександром Царенком (батько Михайла і Дмитра Царенків) та низкою інших осіб є співзасновниками громадської організації (ГО) “Гольф-клуб “Козин” (наразі припинена). Крім того, Михайло Царенко у 2012-2017 роках був головою Київської міської федерації хокею – саме у той час, коли Федерації хокею України очолював Анатолій Брезвін (займав цю посаду в 2006-2020 роках).

ПрАТ “ХК “Київміськбуд” де-юре було зареєстроване у серпні 1995 року, але де-факто компанія веде свою історію з середини ХХ століття – коли було створене Головне управління житлового і цивільного будівництва при Київському міськвиконкомі. Наразі 80% акцій цієї холдингової компанії знаходяться у власності територіальної громади Києва. З лютого 2024 року дане ПрАТ очолює Василь Олійник – екскерівник ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової. Разом з тим, і  скандали навколо будівництва ЖК “Мілос”, і більшість інших проблемних історій щодо діяльності “Київміськбуду” мали початок у ті часи, коли головою його правління був Ігор Кушнір (керував ПрАТ “ХК “Київміськбуд” з квітня 2012 року по грудень 2023 року).

Так, зокрема, інвестори “Київміськбуду” регулярно звинувачували цю компанію в систематичному невиконанні своїх зобов’язань як за термінами введення в експлуатацію багатоквартирних будинків, так і за якістю робіт. Крім того, столична громадськість періодично протестувала проти окремих забудов від цього ПрАТ – так було, наприклад, з ідеєю щодо зведення ЖК у провулку Святошинському, 2, яка так і не була реалізована. 

При цьому, у в 2020-2022 роках в діяльності “Київміськбуду” розпочалася справжня криза. Це сталося тоді, коли даний забудовник взяв на себе зобов’язання завершити роботи на будмайданчиках ЖК, зведенням яких займалися люди, пов’язані з “помираючою” на той час державною будівельною корпорацією “Укрбуд”. Зокрема, у “Київміськбуді” скаржилися на дефіцит коштів, необхідних для добудови таких комплексів, і неодноразово просили владу різних рівнів “вирішити це фінансове питання” шляхом виділення коштів з міського бюджету столиці або шляхом надання кредитів.

Неодноразово “діставалося” і вищезгаданому Ігорю Кушніру. Так, минулоріч вийшло відразу декілька гучних журналістських розслідувань, у яких його звинувачували в скоєнні низки порушень. Наприклад, за даними “Bihus.info”, у 2020-2021 роках “Київміськбуд” виплатив понад 3 млрд гривень за виконання будівельних робіт компаніям, наближеним до Ігоря Кушніра. Серед них журналісти називали і вищезгадане ТОВ “Укрбуд Інвест” (генпідрядник будівництва ЖК “Мілос”). Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуд”.

Крім того, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро. 

Втім, не дивлячись на звільнення, яке фактично відбулося на фоні вищезгаданих скандалів, Ігор Кушнір, ймовірно, залишається гравцем столичного ринку забудови і нерухомості. Зокрема, за інформацією ЗМІ,оточення останнього має відношення до девелоперської компанії “BudCapital”. При цьому, партнером Кушніра по цій компанії, схоже, є одіозний Вадим Столар – народний депутат України VI і IX скликань (обирався від “Партії регіонів” та “Опозиційної платформи – За життя” відповідно) і депутат Київради VII скликання (самовисуванець). 

Під брендом “BudCapital”, наприклад, зводиться елітне котеджне містечко “Inwood” у столичній Конча-Заспі, яке теж зацікавило правоохоронців. Як повідомляла КВ, у Нацполіції вже з’ясували, що ця забудова здійснюється під виглядом реконструкції бази відпочинку, яка, вочевидь, була зведена на цій території самочинно в 90-х роках минулого століття. Крім того, слідчим стало відомо, що земельна ділянка під елітним житлом взагалі не призначена для такого будівництва. При цьому, власником ТОВ “Агро-Термін”, яке є замовником цього будівництва, є син Ігоря Кушніра Ілля, який був депутатом поточного IX скликання Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”.

Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. 

ДАБІ остаточно припинила свою діяльність у вересні 2021 року, її останнім керівником був Сергій Галіцин (з лютого 2021-го). До нього з жовиня 2020 року цієї інспекцією керувала Ірина Король. 

На зміну ДАБІ фактично “прийшла” Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ), яку з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цією інспекцією керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро. 

Іван Кулик

kyivvlada.com.ua